Зміст
Стоматолог оглядає рот і раптом каже: «Тріщина на 36-му, і 47-й теж потребує уваги». Пацієнт киває, хоча насправді не дуже розуміє, про що йдеться. Знайома ситуація.
Нумерація зубів — це не медичний жаргон заради ускладнення. Це зручна система, яка допомагає лікарям точно описувати стан зубів, а пацієнтам — краще розуміти свою карту та рекомендації.
Навіщо потрібна нумерація зубів
У роті дорослої людини від 28 до 32 зубів. Усі вони розташовані симетрично і зовні дуже схожі між собою — особливо ті, що стоять поруч. Описати словами, про який конкретно зуб йдеться, було б незручно і довго.
Система нумерації вирішує цю проблему. Кожен зуб має свій унікальний номер, і лікарю достатньо назвати його, щоб колега, рентгенолог або хірург одразу зрозумів, де шукати проблему.
«Точна комунікація між лікарями — основа безпечного лікування.»
Нумерація зубів у стоматології також спрощує ведення медичних записів, планування хірургічних втручань і протезування. Якщо пацієнт лікується в різних клініках або їде за кордон, міжнародна система нумерації дозволяє будь-якому лікарю швидко зрозуміти ситуацію.
Як влаштована нумерація зубів у дорослих
Найпоширеніша система в Україні та світі — двоцифрова система FDI, рекомендована Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Вона проста за логікою і зручна для запису.
Щелепу умовно ділять на чотири частини — квадранти. Кожен квадрант отримує свій номер:
- квадрант 1 — верхня щелепа справа;
- квадрант 2 — верхня щелепа зліва;
- квадрант 3 — нижня щелепа зліва;
- квадрант 4 — нижня щелепа справа.
Важливо: «справа» і «зліва» — з погляду самого пацієнта, а не лікаря, який сидить навпроти.
Відлік зубів у кожному квадранті починається від центру — від центрального різця. Центральний різець отримує номер 1, бічний різець — 2, ікло — 3, далі йдуть премоляри та моляри з номерами 4–8.
Щоб позначити конкретний зуб, ці два числа об’єднують. Перша цифра — номер квадранта, друга — порядковий номер зуба. Наприклад, 36 — це шостий зуб у третьому квадранті, тобто перший великий кутній зуб нижньої щелепи зліва. А 11 — центральний різець верхньої щелепи справа.
Саме тому лікарі вживають двозначні числа від 11 до 48 для опису зубів дорослих пацієнтів.
Нумерація зубів верхньої та нижньої щелепи
Щоб краще зрозуміти, як виглядає нумерація зубів людини на практиці, зручно розглянути схему по щелепах.
Верхня щелепа охоплює квадранти 1 і 2. Зуби правої сторони мають номери від 11 до 18, лівої — від 21 до 28. Восьмий зуб у кожному квадранті — це зуб мудрості. Якщо він відсутній, нумерація просто не доходить до 18 або 28.
Нижня щелепа охоплює квадранти 3 і 4. Зуби лівої сторони мають номери від 31 до 38, правої — від 41 до 48.
| Квадрант | Розташування | Номери зубів |
|---|---|---|
| 1 | Верхня щелепа, права сторона | 11–18 |
| 2 | Верхня щелепа, ліва сторона | 21–28 |
| 3 | Нижня щелепа, ліва сторона | 31–38 |
| 4 | Нижня щелепа, права сторона | 41–48 |
Відлік у всіх квадрантах іде від центру до краю. Тому зуби з однаковим порядковим номером у різних квадрантах є симетричними парами — наприклад, 16 і 26 — це обидва перші моляри верхньої щелепи.
Нумерація молочних зубів у дітей
Нумерація зубів у дітей відрізняється від дорослої — і це зроблено спеціально, щоб уникнути плутанини.
Справа в тому, що у дітей 6–12 років у роті одночасно можуть бути і молочні, і постійні зуби, що вже прорізалися. На рентгенівському знімку видно і ті, й інші. Щоб лікар одразу розумів, про який тип зуба йдеться, для молочних використовують окремі квадранти.
У системі FDI молочні зуби позначають квадрантами 5, 6, 7 і 8:
- квадрант 5 — верхня щелепа справа;
- квадрант 6 — верхня щелепа зліва;
- квадрант 7 — нижня щелепа зліва;
- квадрант 8 — нижня щелепа справа.
Молочних зубів у дитини лише 20, тому в кожному квадранті їх по 5. Нумерація йде від 1 до 5 — так само від центру до краю. Центральний різець — 1, бічний різець — 2, ікло — 3, перший моляр — 4, другий моляр — 5.
Таким чином, 51 — це центральний різець верхньої щелепи справа у дитини, а 85 — другий молочний моляр нижньої щелепи справа. Нумерація молочних зубів охоплює діапазон від 51 до 85.
«Розуміння медичної термінології допомагає пацієнту бути повноцінним учасником лікувального процесу.»
Інші системи нумерації зубів
Система FDI є найпоширенішою, але не єдиною. У різних країнах і в різний час використовувалися й інші підходи.
Система Зігмонді-Палмера з’явилася ще у 1876 році. Щелепу також ділять на чотири квадранти, але замість двоцифрових номерів кожному зубу присвоюють число від 1 до 8 зі спеціальним значком-«кутиком», який вказує на квадрант. Для молочних зубів використовують римські цифри від I до V. Система наочна і зручна для навчання, але незручна для цифрових записів — саме тому в сучасній практиці вона майже не застосовується.
Американська система нумерації присвоює кожному зубу унікальний номер від 1 до 32 для дорослих, без поділу на квадранти. Молочні зуби позначаються літерами від A до T. Система поширена в США та Канаді, але за межами цих країн використовується рідко.
Зубна формула з нумерацією зубів у системі FDI сьогодні є міжнародним стандартом. Саме її використовують стоматологи в Україні, Євросоюзі та більшості країн світу. Тому, коли лікар називає двозначне число — це майже завжди FDI.
Знаючи базову логіку системи, зрозуміти свою стоматологічну карту набагато простіше. Перша цифра в номері завжди вказує на квадрант, друга — на позицію зуба від центру. Якщо перша цифра від 1 до 4 — це постійні зуби дорослої людини, від 5 до 8 — молочні зуби дитини.
