Зміст
Горло палає, температура під 39°C, мигдалики вкриті нальотом — і перше, що спадає на думку: потрібен антибіотик. Але не кожна ангіна потребує антибактеріальної терапії, а вибір конкретного препарату — не питання особистих уподобань чи поради з аптеки.
Розберемо, коли антибіотики при ангіні дійсно показані, які препарати застосовуються найчастіше, скільки днів їх потрібно пити і чому переривати курс — одна з найпоширеніших помилок.
Коли при ангіні потрібен антибіотик
Ангіна буває вірусною і бактеріальною. Це принципова різниця, від якої залежить усе лікування.
Вірусна ангіна — найчастіша, близько 70–80% випадків. Спричиняється аденовірусами, вірусом Епштейна-Барр або іншими збудниками. Антибіотики проти вірусів не діють. Лікування — симптоматичне: жарознижувальні, антисептики для горла, рясне пиття.
Бактеріальна ангіна — у більшості випадків спричинена бета-гемолітичним стрептококом групи А. Саме тут антибіотики є обов’язковим компонентом лікування. Без них ангіна може дати ускладнення — ревматизм, гломерулонефрит, паратонзилярний абсцес.
Антибіотик при ангіні призначає лікар після огляду і, в ідеалі, після мазка з горла. Самостійне призначення — ризик вибрати неправильний препарат або дозування і сформувати резистентність у бактерій.
Ознаки, що вказують на бактеріальну природу ангіни:
- різкий початок з підйомом температури вище 38,5°C;
- виражений біль при ковтанні;
- гнійний наліт на мигдаликах;
- збільшені і болючі підщелепні лімфовузли;
- відсутність нежиті, кашлю і осиплості голосу.
Які антибіотики призначають при ангіні дорослим
Пеніциліни — препарати першого вибору
Амоксицилін і амоксицилін з клавулановою кислотою (амоксиклав) залишаються золотим стандартом лікування стрептококової ангіни. Стрептокок групи А досі чутливий до пеніцилінів, а самі препарати добре переносяться і мають мінімум побічних ефектів.
Амоксицилін призначають по 500 мг тричі на добу. Амоксиклав — по 625 мг двічі або тричі на добу залежно від тяжкості. Перевага амоксиклаву: клавуланова кислота захищає антибіотик від руйнування бактеріальними ферментами, що підвищує ефективність при змішаній інфекції.
Макроліди — при алергії на пеніциліни
Азитроміцин і кларитроміцин призначають пацієнтам, у яких є алергічна реакція на препарати пеніцилінового ряду. Азитроміцин зручний у застосуванні — його приймають лише раз на добу протягом 5 днів. Кларитроміцин — двічі на добу, курс 10 днів.
Важливо знати: в останні роки зафіксовано зростання резистентності стрептокока до макролідів, тому ці препарати призначають саме як альтернативу, а не першу лінію.
Цефалоспорини
Цефуроксим, цефалексин або цефтріаксон — призначають при важкому перебігу ангіни, неефективності пеніцилінів або при необхідності ін’єкційного введення. Цефтріаксон у вигляді уколів застосовують при гнійній ангіні з високою температурою, яка не збивається, або при госпіталізації.
Огляд основних препаратів
| Препарат | Група | Прийом | Курс |
|---|---|---|---|
| Амоксицилін | Пеніцилін | 3 рази на добу | 10 днів |
| Амоксиклав | Захищений пеніцилін | 2–3 рази на добу | 7–10 днів |
| Азитроміцин | Макролід | 1 раз на добу | 5 днів |
| Кларитроміцин | Макролід | 2 рази на добу | 10 днів |
| Цефуроксим | Цефалоспорин | 2 рази на добу | 10 днів |
| Цефтріаксон | Цефалоспорин | Ін’єкції | 5–10 днів |
Скільки днів пити антибіотик при ангіні
Стандартний курс антибіотиків при стрептококовій ангіні — 10 днів. Це не випадкова цифра: саме такий термін необхідний для повного знищення стрептокока і запобігання ускладненням, насамперед ревматизму.
Самопочуття покращується вже через 1–3 дні після початку лікування. Але припиняти курс у цей момент — поширена і небезпечна помилка. Бактерії не знищені повністю, а ті, що вижили, можуть набути стійкості до антибіотика.
Виняток — азитроміцин: його коротший курс (5 днів) обумовлений особливістю фармакокінетики препарату. Він накопичується в тканинах і продовжує діяти ще кілька днів після останньої таблетки.
Антибіотики при гнійній ангіні
Гнійна ангіна — форма бактеріального тонзиліту, при якій на мигдаликах з’являється жовтувато-білий гнійний наліт або гнійні фолікули. Це ознака активного бактеріального процесу, і вона є прямим показанням для антибіотиків.
Препарати вибору — ті самі: амоксицилін або амоксиклав. При важкому перебігу, коли температура тримається вище 39°C більше двох діб або з’являється виражений набряк, лікар може призначити цефтріаксон у вигляді внутрішньом’язових ін’єкцій.
Паралельно з антибіотиками при гнійній ангіні:
- Полоскати горло антисептиками кожні 2–3 години — хлоргексидин, мірамістин, фурацилін.
- Приймати жарознижуючі — ібупрофен або парацетамол при температурі вище 38,5°C.
- Пити багато теплої рідини — вода, теплий чай, компот.
- Дотримуватися постільного режиму перші 2–3 дні.
- Не гріти горло зовні — компреси при гнійному запаленні протипоказані.

Чому не можна самостійно призначати антибіотики
Самолікування антибіотиками при ангіні — не лише питання ефективності, а й безпеки.
По-перше, при вірусній ангіні антибіотик не дасть жодного ефекту, але порушить мікрофлору кишківника і знизить місцевий імунітет.
По-друге, неправильно підібраний препарат може не діяти на конкретного збудника. Стрептокок, який не знищений повністю, може осісти в серці, нирках або суглобах.
По-третє, безконтрольне застосування антибіотиків формує резистентність — і наступного разу, коли препарат дійсно буде потрібен, він може не спрацювати.
При підозрі на бактеріальну ангіну оптимальний алгоритм такий:
- звернутися до лікаря і здати мазок з горла на бактеріологічний посів;
- отримати призначення конкретного препарату з дозуванням і тривалістю;
- пропити повний курс до кінця, навіть якщо стало краще на третій день;
- повернутися до лікаря, якщо через 48–72 години після початку лікування стан не покращується.
Антибіотики при ангіні — ефективний інструмент, але лише тоді, коли вони потрібні, правильно підібрані і повністю відпиті. Саме такий підхід захищає від ускладнень і від того, щоб через кілька років той самий антибіотик перестав працювати.