Зміст
“Зуб здається простою і зрозумілою річчю — поки він не заболить. Саме тоді з’ясовується, що всередині ховається ціла система.”
Знання будови зуба — це не лише шкільна програма. Це розуміння того, чому виникає карієс, звідки береться гіперчутливість і чому біль при пульпіті такий нестерпний. Давайте розберемося з анатомією зуба людини — просто і по суті.
Зовнішня будова зуба
Якщо дивитися на зуб без розрізу, у ньому виділяють три зовнішні частини: коронку, шийку і корінь. Саме цю зовнішню будову зуба вивчають на уроках біології і показують на малюнках у підручниках.
Коронка зуба
Коронка — це та частина зуба, яку ми бачимо в роті. Вона виступає над яснами і виконує основну функцію — відкушування або пережовування їжі. Коронка вкрита емаллю — найтвердішою тканиною в організмі людини.
Форма коронки залежить від призначення зуба. Передні зуби (різці) мають тонкий гострий край для відкушування. Жувальні зуби (моляри) — широку поверхню з горбами для подрібнення їжі.
Шийка зуба
Шийка — найвужча ділянка зуба між коронкою і коренем. Саме тут зуб торкається ясен. Частина шийки прихована яснами, інша — межує з кістковою тканиною лунки.
Шийка зуба — зона ризику: тут легко накопичується зубний наліт і камінь, часто починається карієс. Тому при чищенні зубів особливо важливо якісно опрацьовувати лінію ясен.
Корінь зуба
Корінь — прихована частина зуба, що знаходиться в кістковій лунці щелепи (альвеолі). Він не покритий емаллю — лише цементом. Корінь утримується в кістці за допомогою сполучних волокон — періодонта.
Кількість коренів залежить від виду зуба:
- різці та ікла — 1 корінь;
- премоляри — 1–2 корені;
- верхні моляри — 3 корені;
- нижні моляри — 2 корені;
- зуби мудрості — від 1 до 5 коренів.
Саме через різну кількість і форму коренів видалення жувальних зубів складніше, ніж передніх.
Внутрішня будова зуба
Якщо розглянути будову зуба в розрізі, стає видно кілька шарів. Зовні — емаль на коронці і цемент на корені. Під ними — дентин. У центрі — пульпа з нервами і судинами.
Зуб складається з чотирьох тканин: трьох твердих (емаль, дентин, цемент) і однієї м’якої (пульпа). Кожна виконує свою роль — і проблема будь-якої з них впливає на стан зуба в цілому.
Емаль
Емаль — зовнішній захисний шар коронки зуба. Це найтвердіша тканина в людському організмі: за шкалою твердості Мооса вона відповідає показнику 7 (алмаз — 10 для порівняння).
Хімічний склад емалі — 95% неорганічних речовин, переважно солі кальцію і фосфору. Через таку насиченість мінералами вона така міцна.
Але є важлива особливість: емаль не містить живих клітин і не може відновлюватися самостійно. Якщо емаль пошкоджена карієсом або стиранням — вона не «заросте» назад. Максимальна товщина емалі — близько 3,5 мм на жувальних горбах.
Дентин
Дентин — основна тканина зуба, що знаходиться безпосередньо під емаллю і оточує пульпу. За обсягом він займає найбільшу частину зуба.
Дентин твердіший за кістку, але в 4–5 разів м’якший за емаль. Складається на 70–72% з неорганічних речовин — переважно кальцій і фосфор.
Головна особливість дентину — наявність мікроскопічних канальців (дентинних трубочок), що тягнуться від пульпи до поверхні. Через них передаються відчуття — тому коли емаль пошкоджена і дентин оголюється, виникає гіперчутливість на холодне, гаряче або кисле.
При карієсі дентин руйнується значно швидше за емаль. Крім того, дентинні трубочки служать шляхами поширення бактерій у глибину зуба.
Пульпа зуба
Пульпа — це м’яка тканина всередині зуба, яку в народі називають «нервом». Вона заповнює коронкову камеру і кореневі канали.
У складі пульпи — нервові закінчення, кровоносні судини і сполучна тканина. Саме пульпа живить зуб і забезпечує його чутливість до болю, температури та тиску.
Коли карієс руйнує емаль і дентин і досягає пульпи — розвивається пульпіт. Через велику кількість нервових закінчень у пульпі біль при цьому захворюванні один із найсильніших.
Зуб без пульпи (після лікування каналів) стає «мертвим»: він не відчуває зовнішніх подразників, але залишається у роті і може виконувати жувальну функцію.
Цемент
Цемент — тонкий шар твердої тканини, що вкриває корінь зуба. За структурою він схожий на кістку, але менш щільний. З’єднується з волокнами періодонта і разом з ними утримує зуб у кістковій лунці.
Цемент значно м’якший за емаль і дентин — тому оголений корінь (наприклад, при рецесії ясен) набагато вразливіший до карієсу і чутливіший, ніж коронка.
Тканини навколо зуба
Зуб не існує сам по собі — він оточений опорними тканинами, які утримують і захищають його.
| Тканина | Де знаходиться | Функція |
|---|---|---|
| Ясна | Навколо шийки зуба | Захищають шийку і корінь від зовнішнього впливу |
| Альвеола | Кісткова лунка щелепи | Фіксує корінь зуба у щелепі |
| Періодонт | Між цементом кореня і стінкою альвеоли | Зв’язковий апарат, амортизує навантаження при жуванні |
| Слизова ясен | Навколо зубного ряду | Захищає кістку і тканини від інфекції |
Ураження цих тканин — основа захворювань пародонта: гінгівіту (запалення ясен) і пародонтиту (ураження кісткової тканини навколо зуба).
Будова молочного зуба
Молочний зуб має таку саму будову, що й постійний: коронку, шийку, корінь, емаль, дентин, пульпу і цемент. Але є суттєві відмінності:
- емаль тонша і менш мінералізована — через менший вміст кальцію;
- дентин менш щільний і більш пористий;
- пульпарна камера відносно велика в порівнянні з розмірами зуба;
- корені розташовані ширше і розходяться в боки — щоб залишити місце для зачатків постійних зубів під ними;
- через слабшу емаль карієс розвивається у молочних зубах набагато швидше, ніж у постійних.
Саме тому молочні зуби потрібно лікувати так само серйозно, як і постійні — незважаючи на їхню «тимчасовість».
Будова різних видів зубів
У людини є чотири групи зубів, кожна з яких відрізняється за формою і будовою:
- Різці (1–2) — один корінь, тонкий гострий край коронки. Призначені для відкушування їжі. У нижніх різців буває два кореневих канали.
- Ікла (3) — один корінь, конусоподібна коронка з одним гострим горбом. Найміцніші зуби, практично не схильні до карієсу.
- Премоляри (4–5) — 1–2 корені, два жувальних горби. Перехідна форма між іклами і молярами.
- Моляри (6–7–8) — 2–3 корені, широка жувальна поверхня з кількома горбами. Верхні моляри зазвичай мають три корені, нижні — два.
Зуб мудрості (восьмий моляр) має найбільш непередбачувану будову: кількість коренів від одного до п’яти, вони нерідко зрощені або зігнуті — тому його видалення вважається найскладнішим.
Будова зуба — це не просто шкільна тема. Це основа для розуміння того, чому виникають хвороби і як їх попередити. Чим краще людина розуміє свої зуби — тим свідоміше вона ставиться до їхнього догляду.
“Зуб — це маленька конструкція з великою відповідальністю. І чим краще ми її розуміємо, тим довше вона служить.”
