Зміст
Гайморит — одне з найпоширеніших ускладнень застуди та ГРВІ, з яким стикається значна частина населення. За статистикою, кожна десята людина хоча б раз у житті переносить гострий гайморит. Це захворювання може здаватися нешкідливим продовженням нежиті, але насправді потребує серйозного лікування під наглядом отоларинголога. Невилікуваний гострий гайморит переходить у хронічну форму, яка важко піддається терапії та знижує якість життя. Гнійний гайморит може призвести до небезпечних ускладнень — менінгіту, абсцесу мозку, сепсису. Тому важливо знати перші симптоми та вчасно звернутися до лікаря. Давайте детально розберемося, що таке гайморит, як його розпізнати та лікувати.
“Своєчасна діагностика та правильне лікування гаймориту попереджують перехід у хронічну форму та небезпечні ускладнення”.
Що таке гайморит і його причини
Що таке гайморит
Гайморит — це запалення слизової оболонки гайморових (верхньощелепних) пазух носа. Медична назва — верхньощелепний синусит. Гайморові пазухи — це дві порожнини в товщі верхньощелепних кісток обабіч носа. Вони розташовані під очницями, над верхніми зубами, по боках від носа. Кожна пазуха має обсяг близько 10-15 мілілітрів та сполучається з носовою порожниною через вузький отвір.
У нормі пазухи заповнені повітрям, а їхня слизова оболонка виробляє невелику кількість слизу, який через природний отвір стікає в ніс. Коли відбувається запалення, слизова набрякає, потовщується в десятки разів, отвір перекривається. Слиз накопичується в пазусі, застоюється, інфікується бактеріями. Розвивається гнійне запалення з характерними симптомами.
Гайморові пазухи виконують важливі функції: зігрівають та зволожують повітря, що вдихається; резонують голос, роблячи його гучнішим; полегшують вагу черепа; захищають мозок та очі від температурних коливань.
Анатомія гайморових пазух
Гайморові пазухи мають кілька анатомічних особливостей, які роблять їх вразливими до запалення. Природний отвір пазухи розташований високо, у верхній частині, тому при набряку слизової відтік слизу утруднюється — вона не може стікати самопливом. Пазуха межує зверху з очницею, ззаду з крилоподібною ямкою, знизу з верхніми зубами.
Коріння 5-го, 6-го та 7-го зубів верхньої щелепи часто виступають у порожнину пазухи, відділені тільки тонкою кістковою пластинкою. У 10-15% людей коріння зубів взагалі не відділені кісткою, а покриті тільки слизовою оболонкою. Це пояснює, чому інфекція з хворих верхніх зубів легко потрапляє в гайморову пазуху.
Причини гаймориту
Найчастіша причина гострого гаймориту — ускладнення ГРВІ або застуди. Віруси викликають набряк слизової носа, який поширюється на пазухи. Блокується природний отвір, порушується відтік слизу. Застій створює сприятливі умови для розмноження бактерій, які завжди присутні в носі. Розвивається вторинна бактеріальна інфекція.
Основні збудники бактеріального гаймориту: пневмокок, гемофільна паличка, стрептокок, стафілокок, моракселла. Алергічний риніт призводить до хронічного набряку слизової та закупорки отворів пазух. Викривлення носової перегородки, поліпи носа, пухлини порушують нормальну вентиляцію пазух.
Одонтогенний гайморит розвивається через захворювання верхніх зубів. Інфекція з каріозного зуба, кісти біля кореня, періодонтиту проникає через тонку кісткову перегородку в пазуху. Травматичне пошкодження кореня при видаленні зуба, виведення пломбувального матеріалу за верхівку кореня, імплантація в ділянці пазухи теж можуть спровокувати одонтогенний гайморит.
Одонтогенний гайморит
Одонтогенний гайморит має свої особливості. Він майже завжди односторонній — уражена тільки пазуха з боку хворого зуба. Перебігає частіше хронічно з періодичними загостреннями. Виділення з носа можуть мати гнильний запах через анаеробну флору з зубного осередку.
“До 40% випадків хронічного гаймориту мають одонтогенне походження — причина у хворих зубах верхньої щелепи”.
Традиційне лікування антибіотиками дає тимчасовий ефект, але без усунення зубної причини гайморит повертається знову. Діагностика одонтогенного гаймориту потребує обстеження у стоматолога, рентгенографії зубів, КТ придаточних пазух носа. Лікування комплексне — санація зубного осередку у стоматолога плюс лікування гаймориту у отоларинголога.
Причини розвитку гаймориту:
- ускладнення ГРВІ, застуди, грипу — найчастіша причина;
- бактеріальна інфекція після вірусної;
- алергічний риніт з хронічним набряком слизової;
- викривлення носової перегородки, поліпи носа;
- хронічний риніт будь-якої етіології;
- одонтогенна інфекція — карієс, періодонтит, кісти верхніх зубів;
- травма обличчя з пошкодженням пазухи;
- плавання та пірнання в забрудненій воді;
- знижений імунітет, хронічні захворювання.
Перші симптоми та загальні ознаки гаймориту
Гайморит перші симптоми
Гострий гайморит зазвичай розвивається на 5-7 день ГРВІ, коли здається, що застуда вже проходить. Перший тривожний симптом — різке погіршення стану після короткочасного покращення. Нежить, яка вже зменшувалася, знову посилюється. Закладеність носу стає повною, дихання через ніс майже неможливе.
З’являється відчуття тиску, розпирання в області щік, під очима, в перенісі. Тиск посилюється при нахилі голови вперед, при кашлі, чханні. Головний біль локалізується в лобі, скронях, може віддавати в зуби верхньої щелепи. Виділення з носа змінюють характер — стають густими, жовтими або зеленими, іноді з неприємним запахом.
Температура знову підвищується до 37,5-38,5 градусів після того, як вже нормалізувалася. З’являється загальна слабкість, втома, знижується працездатність. Можливе зниження або втрата нюху — людина перестає відчувати запахи їжі, парфумів.
Загальні симптоми гаймориту
Біль в обличчі — характерна ознака гаймориту. Біль локалізується в проекції уражених пазух: під очима, в щоках, іноді в зубах верхньої щелепи. При односторонньому гаймориті біль тільки з одного боку. Інтенсивність болю посилюється вдень, до вечора, при нахилі голови, натисканні на щоки.
Гнійні виділення з носа — густі, жовто-зелені, іноді коричневі через домішку крові. Вони стікають по задній стінці глотки, викликаючи кашель, особливо вночі та вранці. Постназальний синдром — стікання слизу в горло — провокує нудоту, відчуття грудки в горлі, хронічне покашлювання.
Порушення носового дихання стійке, не полегшується судинозвужувальними краплями або полегшується на короткий час. Голос стає гнусавим — людина говорить у ніс. Можливий набряк щоки, нижньої повіки з боку ураженої пазухи. Загальна інтоксикація проявляється слабкістю, поганим сном, втратою апетиту.
Гайморит симптоми у дорослих
У дорослих гайморит частіше перебігає з вираженими симптомами. Біль у пазухах інтенсивний, пульсуючий, розпираючий. Гнійні виділення рясні, особливо вранці після сну, коли людина приймає вертикальне положення. Головний біль може бути настільки сильним, що порушує працездатність.
Дорослі частіше мають хронічні вогнища інфекції, тому гайморит у них швидше переходить у хронічну форму. Ризик ускладнень вищий через наявність супутніх захворювань — діабету, гіпертонії, імунодефіцитів. Дорослі часто відкладають візит до лікаря, намагаючись лікуватися самостійно, що призводить до важчого перебігу.
Гайморит симптоми у дітей
Діти молодшого віку не можуть чітко описати свої відчуття, тому батьки мають бути пильними. Дитина стає капризною, плаксивою, погано спить вночі через стікання слизу в горло. Відмовляється від їжі через порушене носове дихання — важко їсти та дихати одночасно.
Виділення з носа густі, іноді з гноєм, можуть бути односторонніми. Кашель посилюється вночі та вранці через постназальний синдром. Температура може бути як високою (38-39°C), так і субфебрильною (37-37,5°C). Діти старшого віку скаржаться на головний біль, біль в обличчі, зубний біль у верхніх зубах.
У немовлят та дітей до 3 років гайморит трапляється рідко, бо гайморові пазухи ще малі та недостатньо розвинені. Після 3 років пазухи збільшуються, і ризик гаймориту зростає. Підлітки хворіють так само часто, як дорослі.
Послідовність появи симптомів гострого гаймориту:
- День 1-3 ГРВІ — звичайний нежить, закладеність носу, чхання, температура.
- День 4-5 — покращення стану, здається, що одужуєте.
- День 6-7 — раптове погіршення, посилення закладеності, виділення стають гнійними.
- День 7-10 — з’являється біль у пазухах, головний біль, температура знову підвищується.
- День 10-14 — без лікування симптоми наростають, можливі ускладнення.
Види гаймориту та їх симптоми
Гострий гайморит симптоми
Гострий гайморит розвивається раптово, частіше як ускладнення ГРВІ. Характеризується яскравими симптомами: висока температура 38-39°C, сильний головний біль, інтенсивний біль у пазухах. Гнійні виділення з носа з’являються вже на 2-3 день захворювання. Загальний стан порушений значно — слабкість, втома, втрата працездатності.
Тривалість гострого гаймориту при правильному лікуванні 2-3 тижні. Одужання повне без залишкових явищ, якщо почали лікування вчасно. Без лікування або при неправильній терапії гострий гайморит переходить у хронічну форму.
Хронічний гайморит симптоми
Хронічний гайморит діагностують, якщо симптоми зберігаються більше 12 тижнів або загострення повторюються більше 4 разів на рік. Симптоми менш виражені, ніж при гострій формі. Постійна закладеність носу, яка не проходить повністю навіть при лікуванні. Виділення з носа слизові або слизово-гнійні, помірні.
Головний біль тупий, ниючий, постійний або періодичний. Відчуття тяжкості в голові, особливо при нахилі. Порушення нюху стійке — людина постійно погано відчуває запахи. Нічний кашель через стікання слизу в горло. Субфебрильна температура 37-37,5°C може тримається тижнями.
Періоди ремісії змінюються загостреннями, під час яких симптоми стають як при гострому гаймориті. Загострення провокуються переохолодженням, ГРВІ, зниженням імунітету. Хронічний гайморит знижує якість життя, працездатність, викликає хронічну втому.
Катаральний гайморит симптоми
Катаральний гайморит — легка форма запалення без утворення гною. Слизова пазухи набрякла, червона, але виділення серозні, прозорі або білуваті. Температура нормальна або злегка підвищена до 37,5°C. Біль помірний, більше відчуття тиску, розпирання в пазухах.
Закладеність носу виражена, але може бути періодичною. Загальний стан страждає мало, людина залишається працездатною. Катаральний гайморит може бути початковою стадією захворювання, яка при правильному лікуванні проходить без переходу в гнійну форму. Або це може бути окремим варіантом при вірусній або алергічній природі.
Гнійний гайморит симптоми
Гнійний гайморит — важка форма з накопиченням гною в пазусі. Виділення з носа жовто-зелені, густі, рясні, з неприємним запахом. Температура висока — 38,5-40°C, важко збивається. Біль у пазухах сильний, пульсуючий, розпираючий, віддає в зуби, лоб, скроню.
Інтоксикація виражена — сильна слабкість, озноб, біль у м’язах, втрата апетиту. Можливий набряк щоки, нижньої повіки. Неприємний запах з носу відчуває не тільки хворий, а й оточуючі. Гнійний гайморит потребує активного лікування антибіотиками, часто потрібна пункція пазухи для евакуації гною.
Односторонній гайморит симптоми
При односторонньому гаймориті уражена тільки одна пазуха — права аболіва. Симптоми асиметричні: біль тільки в одній щоці, під одним оком. Виділення переважно з одної ноздрі. Закладеність теж може бути більше вираженою з одного боку.
Односторонній гайморит частіше має одонтогенну природу або розвивається при викривленні носової перегородки з одного боку. При натисканні на щоку в проекції ураженої пазухи біль посилюється. Діагностика простіша — на рентгені видно затемнення тільки однієї пазухи.
| Характеристика | Гострий гайморит | Хронічний гайморит |
|---|---|---|
| Тривалість | До 12 тижнів | Більше 12 тижнів або 4+ загострень на рік |
| Початок | Раптовий, гострий | Поступовий |
| Температура | 38-40°C | 37-37,5°C або нормальна |
| Біль | Сильний, гострий | Помірний, тупий |
| Виділення | Рясні гнійні | Слизово-гнійні помірні |
| Загальний стан | Значно порушений | Задовільний, хронічна втома |
| Одужання | Повне за 2-3 тижні | Затяжне, періоди загострень |
| Ускладнення | Можливі при відсутності лікування | Часті при загостреннях |
Діагностика гаймориту
Огляд отоларинголога
Діагностика гаймориту починається з консультації отоларинголога. Лікар збирає скарги, з’ясовує, коли почалося захворювання, чи були ГРВІ, чи є хронічні захворювання носа. Проводить риноскопію — огляд носової порожнини за допомогою спеціальних дзеркал та ендоскопа.
При риноскопії видно набряк слизової носу, звуження носових ходів, гнійні виділення, які стікають з середнього носового ходу — там відкривається отвір гайморової пазухи. Пальпація проекції пазух — лікар натискає пальцями на щоки під очима, на перенісся. При гаймориті натискання болюче.
Проба з перкусією — легке постукування по зубах верхньої щелепи. При одонтогенному гаймориті виявляється хворий зуб, реакція на перкусію якого різко болюча. Транслюмінація — просвічування пазух у темній кімнаті спеціальною лампочкою. Здорова пазуха просвічується, заповнена гноєм — затемнена.
Рентгенографія пазух носа
Рентгенографія придаточних пазух носа — доступний та інформативний метод діагностики. Знімок робиться в прямій та бічній проекціях. На здоровому знімку пазухи виглядають як темні прозорі порожнини, симетричні з обох боків.
При гаймориті видно затемнення ураженої пазухи — вона біліша через наявність рідини або потовщення слизової. Горизонтальний рівень рідини — чітка межа між повітрям у верхній частині пазухи та гноєм у нижній. Тотальне затемнення при повному заповненні пазухи гноєм або вираженому набряку слизової.
Комп’ютерна томографія
КТ придаточних пазух носа — найточніший метод діагностики. Показує детальну картину: стан слизової оболонки, наявність рідини або гною, поліпи, кісти, стан кісткових стінок пазухи. КТ обов’язкова при підозрі на одонтогенний гайморит — вона показує зв’язок кореня зуба з пазухою, наявність кісти, стороннього тіла.
При хронічному гаймориті КТ показує потовщення слизової, поліпоз, стан природних отворів пазух. Необхідна для планування хірургічного лікування — ендоскопічної операції. КТ дозволяє виміряти товщину слизової, об’єм вільної порожнини пазухи, оцінити поширеність процесу.
Лабораторні аналізи
Загальний аналіз крові показує ознаки запалення: підвищені лейкоцити (лейкоцитоз), зсув лейкоцитарної формули вліво, підвищена ШОЕ. При вірусному гаймориті лейкоцити можуть бути нормальними або навіть зниженими. При бактеріальному — виражений лейкоцитоз.
Посів виділень з носа або вмісту пазухи (при пункції) на флору та чутливість до антибіотиків. Дозволяє визначити конкретного збудника та підібрати найефективніший антибіотик. Результат готовий через 5-7 днів, тому лікування зазвичай починають емпірично, а потім коригують за результатами посіву.
Методи діагностики гаймориту:
- Огляд отоларинголога — риноскопія, пальпація, оцінка симптомів.
- Рентгенографія пазух носа — виявлення затемнення, рівня рідини.
- КТ придаточних пазух — детальна картина, обов’язкова при хронічному та одонтогенному гаймориті.
- Загальний аналіз крові — оцінка ступеня запалення.
- Посів виділень — визначення збудника та чутливості до антибіотиків.
- Консультація стоматолога — при підозрі на одонтогенну природу.
- Ендоскопія носа — детальний огляд слизової, отворів пазух.
Лікування та профілактика
Консервативне лікування
Основа лікування бактеріального гаймориту — антибіотики. Препарати вибору: амоксицилін з клавулановою кислотою, цефалоспорини, макроліди. Курс лікування 7-10 днів, іноді до 14 днів при важкому перебігу. Не переривайте курс після покращення — це призводить до рецидиву та розвитку стійкості бактерій.
Судинозвужувальні краплі в ніс (деконгестанти) зменшують набряк слизової, відкривають отвір пазухи, покращують відтік слизу. Використовувати не більше 5-7 днів — тривале застосування викликає медикаментозний риніт. Промивання носа сольовими розчинами, морською водою вимиває слиз, зволожує слизову, зменшує запалення.
Муколітики розріджують густий слиз, полегшують його відтік з пазухи. Жарознижувальні та знеболюючі при високій температурі та сильному болю. Антигістамінні препарати при алергічному компоненті. Фізіотерапія: УВЧ, лазеротерапія, магнітотерапія прискорюють одужання після зняття гострого запалення.
Пункція гайморової пазухи
Пункція (прокол) гайморової пазухи проводиться при важкому гнійному гаймориті, коли консервативне лікування неефективне. Через нижній носовий хід спеціальною голкою проколюють тонку кісткову стінку пазухи. Евакуюють гній шприцом, промивають пазуху антисептиками, вводять антибіотик.
Процедура проводиться під місцевою анестезією, безболісна. Дає швидке полегшення — зникає біль, тиск у пазусі, покращується загальний стан. Може знадобитися 1-3 пункції з інтервалом 2-3 дні. Альтернатива пункції — синус-катетер ЯМІК, який дозволяє евакуювати вміст пазухи без проколу.
Хірургічне лікування
При хронічному гаймориті з поліпами, кістами, вираженим потовщенням слизової проводять ендоскопічну операцію. Через ніс під контролем ендоскопа розширюють природний отвір пазухи, видаляють поліпи, кісти, патологічно змінену слизову. Операція малоінвазивна, без розрізів на обличчі, одужання швидке.
При одонтогенному гаймориті обов’язкова санація зубного осередку: лікування або видалення хворого зуба, видалення кісти. Іноді потрібна комбінована операція — стоматолог усуває зубну проблему, отоларинголог санує пазуху. Без усунення одонтогенної причини гайморит не вилікується.
Профілактика гаймориту
Своєчасне та правильне лікування ГРВІ, застуди, грипу попереджує розвиток гаймориту як ускладнення. Не переносьте застуду на ногах, дотримуйтесь постільного режиму. Промивання носа сольовими розчинами при нежиті покращує відтік слизу, не дає їй застоюватися в пазухах.
Санація зубів верхньої щелепи — регулярні огляди у стоматолога, лікування карієсу, періодонтиту попереджує одонтогенний гайморит. Корекція викривлення носової перегородки, видалення поліпів носа покращує вентиляцію пазух. Зміцнення імунітету: повноцінне харчування, вітаміни, загартування, фізична активність.
Уникайте переохолодження, одягайтеся по погоді. Зволожуйте повітря в приміщенні, особливо в опалювальний сезон — сухе повітря висушує слизову. Відмова від куріння — тютюновий дим пошкоджує слизову, знижує місцеву резистентність. При алергічному риніті регулярне лікування антигістамінними, уникнення алергенів.
| Метод лікування | Показання | Ефективність | Особливості |
|---|---|---|---|
| Антибіотики | Бактеріальний гайморит | Висока | Курс 7-14 днів, не переривати |
| Промивання носа | Будь-які форми | Середня | Допоміжний метод, безпечний |
| Судинозвужувальні краплі | Виражений набряк | Висока короткочасна | Не більше 5-7 днів |
| Пункція пазухи | Важкий гнійний гайморит | Дуже висока | Швидке полегшення |
| Ендоскопічна операція | Хронічний гайморит з поліпами | Висока | Радикальне лікування |
| Санація зубів | Одонтогенний гайморит | Обов’язкова | Без неї гайморит повернеться |
Гайморит — серйозне захворювання, яке потребує професійної діагностики та лікування. Не намагайтеся лікувати гайморит самостійно прогріваннями, народними засобами — це може призвести до поширення інфекції та ускладнень. При перших симптомах — затяжному нежиті більше тижня, гнійних виділеннях, болю в пазухах — звертайтеся до отоларинголога. Своєчасне лікування під контролем лікаря забезпечує повне одужання за 2-3 тижні без переходу в хронічну форму. При підозрі на одонтогенну природу гаймориту обов’язкова консультація стоматолога та санація хворих зубів. Пам’ятайте про профілактику — лікуйте застуду вчасно, доглядайте за зубами, зміцнюйте імунітет. Здорові пазухи носа — запорука вільного дихання та гарного самопочуття.
